|
ќ‘≤÷≤…Ќ»… —ј…“
|
”¬ј√ј —»Ѕ≤– ј!
—иб≥рка - це гостре ≥нфекц≥йне захворюванн¤ тварин ≥ людей. збудником його Ї бацила, ¤ка в навколишньому середовищ≥ здатна утворювати спори ≥ забруднювати довк≥лл¤. вона дуже ст≥йка у вод≥, харчових продуктах, а в ірунт≥ живе до 70 рок≥в.
ƒжерелом ≥нфекц≥њ Ї тварини, але найчаст≥ше - велика рогата худоба, в≥вц≥, кон≥, р≥дше - олен≥, кози, свин≥. тварини заражаютьс¤, поњдаючи траву, ≥нш≥ корми, при водопоњ.ознаками ураженн¤ тварин Ї:
" при блискавичному переб≥гу, що реЇструЇтьс¤ нечасто у овець, коней ≥ великоњ рогатоњ худоби, пом≥чають збудженн¤, п≥двищенн¤ температури т≥ла, прискоренн¤пульсу ≥ диханн¤, синюшн≥сть видимих слизових оболонок. тварина раптово падаЇ ≥ гине в корчах. з носовоњ ≥ ротовоњ порожнини вид≥л¤Їтьс¤ кров'¤ниста п≥на, а з пр¤моњ кишки - кров. тривал≥сть хвороби дек≥лька годин.
" при гострому - у великоњ рогатоњ худоби ≥ коней спостер≥гають п≥двищенн¤ температури т≥ла (41-42∞с), прискоренн¤ пульсу (80-100 ≥ б≥льше поштовх≥в за 1 хв.) та диханн¤. тварина пригн≥чена, в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д корму. тривал≥сть хвороби 2-3 дн≥. в агональн≥й стад≥њ виникають корч≥, вид≥л¤Їтьс¤ кров'¤ниста, п≥ниста р≥дина, тварини гинуть з ознаками асф≥кс≥њ.
" при п≥дгострому - у тварин дещо пол≥пшуЇтьс¤ стан, вони починають споживати корм, температура т≥ла знижуЇтьс¤, без л≥куванн¤ виникаЇ рецидив ≥ тварина гине. тривал≥сть хвороби до 6-8 дн≥в.
" хрон≥чний переб≥г сиб≥рки характеризуЇтьс¤ прогресуючим схудненн¤м, ураженн¤м п≥дщелепових ≥ заглоткових л≥мфатичних вузл≥в. хвороба при цьому триваЇ 2-3 м≥с¤ц≥.
" карбункульозна форма сиб≥рки у тварин спостер≥гаЇтьс¤ при гострому ≥ п≥дгострому переб≥гу хвороби. у великоњ рогатоњ худоби на р≥зних частинах т≥ла (п≥дгрудд¤, ши¤, жив≥т,) на м≥сц≥ первинного проникненн¤ збудника з'¤вл¤ютьс¤ р≥зко обмежен≥ тверд≥, болюч≥ запальн≥ набр¤ки шк≥ри ≥ п≥дшк≥рноњ кл≥тковини. з часом утворен≥ карбункули стають дифузними, безбол≥сними, синьо-багр¤ного кольору з некротичним розпадом.
" анг≥нозна форма сиб≥рки здеб≥льшого спостер≥гаЇтьс¤ у свиней ≥ проходить переважно з локальним ураженн¤м глоткового к≥льц¤, л≥мфатичних залоз, корн¤ ¤зика, глотки, гортан≥. в подальшому запальний процес з прогресуючим некрозом ≥ набр¤ком переходить на п≥дшк≥рну кл≥тковину шињ, голови, п≥дгрудд¤ з формуванн¤м пухлинопод≥бного утворенн¤ в п≥дщелеповому простор≥ та на верхн≥й частин≥ т≥ла.
¬ раз≥ по¤ви ознак захворюванн¤ тварин на сиб≥рку потр≥бно негайно звернутис¤ до ветл≥кар¤ чи до районних ветеринарних служб. ¤кщо п≥дозра на захворюванн¤ виникла п≥д час розробки туш≥, роботу негайно припин¤ють, а у ветлаборатор≥ю на анал≥з в≥дправл¤ють частину селез≥нки ≥ л≥мфовузли. категорично заборон¤Їтьс¤ вживати м'¤со ≥ молоко тварин уражених хворобою.
ѕередають ≥нфекц≥ю також оводи, мухи. люди заражаютьс¤ п≥сл¤ контакту з хворими тваринами. бацила проникаЇ у кров через пошкоджен≥ д≥л¤нки шк≥ри та слизових оболонок.
ѕрихований пер≥од триваЇ в≥д к≥лькох годин до 6-8 дн≥в, част≥ше - 2-3 дн≥. пот≥м про¤вл¤ютьс¤ перш≥ симптоми хвороби - висока температура, нездужанн¤, головний б≥ль, кров'¤ний пронос, бол≥ в живот≥, серцева слабк≥сть. при шк≥р¤н≥й форм≥ на м≥сц≥ потрапл¤нн¤ збудника з'¤вл¤Їтьс¤ фурункул з≥ швидким наростанн¤м набр¤ку та сверб≥нн¤. ¤кщо л≥куванн¤ розпочинаЇтьс¤ вчасно, хвор≥ одужують.
” р≥дк≥сних випадках переб≥г хвороби ускладнюЇтьс¤ кишковою, легеневою або септичною формами. захворюванн¤ прот≥каЇ т¤жко ≥ може призвести до смерт≥ хворого, тому надзвичайно важливо при п≥дозр≥ на захворюванн¤ сиб≥ркою негайно звернутис¤ до л≥кар¤.Ѕереж≥ть своЇ здоров'¤ ≥ житт¤!
ѕри використанн≥ матер≥ал≥в посиланн¤ на ”правл≥нн¤ обов'¤зкове
Copyright © 2004.”с≥ права захищен≥.